Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Украинский

(проблеми тощо)

Толкование Перевод

1 компромісне вирішення

( проблеми тощо) compromise settlement, settlement by compromise

Українсько-англійський юридичний словник > компромісне вирішення
2 компромісне рішення

( проблеми тощо) compromise solution

Українсько-англійський юридичний словник > компромісне рішення
3 turn

1. n

1) поворот

a turn to the left (to the right) — поворот ліворуч (праворуч)

about turn! — кругом!

left turn! — ліворуч!

right turn! — праворуч!

standing turn — поворот на місці

to make (to take) a turn — повернути

2) оберт

the turn of a wheel — оберт колеса

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

a turn for the better (for the worse) — зміна на краще (на гірше)

turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

8) виток

9) черга

turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

out of turn — поза чергою

10) послуга

to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

to take a turn, to go for a turn — прогулятися

14) короткий період діяльності

to take a turn at gardening — трохи попрацювати в саду

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

she has a turn for music — у неї є музичні здібності

he is of a humorous turn — у нього є почуття гумору

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

a turn of anger — спалах гніву

20) потрясіння, шок

to give smb. a turn — шокувати когось

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

turn button — віконна засувка

turn indicator — ав. покажчик повороту

turn meter — ав. покажчик швидкості повороту

turns per second — кількість обертів за секунду

at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

turn of life — мед. клімактерій

to a turn — точно

to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

2. v

1) повертати

to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

2) повертатися

a door turns upon its hinges — двері повертаються на завісах

3) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

4) обертатися

the earth turns round the sun — Земля обертається навколо Сонця

5) паморочитися

my head is turning — у мене паморочиться голова

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

to turn upside down — перевернутися догори дном

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

to turn one's horse to the wood — спрямувати коня в ліс

13) прямувати

to turn to the left — піти наліво

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

16) змінювати напрям; відхилятися

the river turns here — тут річка повертає

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

to turn a corner — завернути за ріг

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

to turn easily — легко обточуватися

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

the milk has turned — молоко скисло

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

45) перетворювати (на — into)

to turn milk into butter — збивати масло

46) перетворюватися на щось

water turns to ice — вода перетворюється на лід

47) робитися, ставати

to turn red — почервоніти

to turn teacher — стати учителем

turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)

turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік

turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

much turns on his answer — багато чого залежить від його відповіді

turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

turn under — с.г. заорювати

turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

to turn the corner — вийти із скрутного становища

to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

to turn the blind eye to smth. — закривати очі на щось

to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу

to turn one's back, to turn one's tail — утекти

to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

to turn the scale (the balance) — вирішити результат справи

to turn yellow — злякатися

not to turn a hair — навіть і оком не моргнути

to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

not to know»which way to turn — не знати, що робити

to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

* * *
I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
4 solution

n рішення, вирішення (проблеми тощо)

- diplomatic solution дипломатичне рішення; вирішення проблеми дипломатичними каналами

- feasible solution здійсненні рішення

- harmonious solution взаємоприйнятні для різних сторін рішення

- interim solution (of a problem) проміжне вирішення (питання)

- mutually acceptable solution взаємоприйнятне рішення

- partial solution часткове вирішення

- peaceful solution мирне вирішення

- radical solution радикальне вирішення

- 'zero' solution "нульове рішення" (висунуте президентом Р. Рейганом)

- early solution of smth. швидке вирішення чогось

- integrated solution of a problem комплексне вирішення проблеми

- solution of a difficulty вихід зі складного становища

- solution of a problem вирішення питання

- to defy solution не визнавати/ відкидати рішення

- to find a solution to conflicting views примирити суперечливі точки зору

- to search for political solutions (to conflicts) шукати шляхи політичного вирішення (конфліктів)

- to secure negotiated solution забезпечити вирішення шляхом переговорів

English-Ukrainian diplomatic dictionary > solution
5 solubility

n

1) розчинність

2) насиченість розчину

3) розв'язність; можливість вирішення (проблеми тощо)

* * *

n

1) можливість розв'язання, можливість вирішення ( проблеми)

2) xiм. розчинність; насиченість розчину

English-Ukrainian dictionary > solubility
6 strand

1. n

1) берег, прибережна смуга

2) пасмо (волосся)

3) низка, разок (намиста)

4) мор. стренга; жила (кабеля)

5) частина (проблеми тощо)

6) риса характеру

strand fishery — береговий лов

2. v

1) сісти на мілину

2) посадити на мілину

3) викидати на берег

4) викидатися на берег

5) залишати у скрутному становищі (без коштів)

6) сукати, скручувати; плести, переплітати

7) перен. уплітати

time has stranded her hair with grey — час уплів срібні нитки в її волосся

8) розривати (трос)

9) лопатися, розриватися

* * *
I [strʒnd] n
1) берег, прибережна смуга ( strand line)

2) ( the Strand) Стренд ( одна з головних вулиць Лондона)
II [strʒnd] v
1) сідати на мілину; посадити на мілину

2) викидати на берег; викидатися на берег

3) залишати в скрутному стані, без засобів до існування; виявитися на мілині; потрапити в скрутне становище
III [strʒnd] n
1) пасмо ( каната), стренга; жила ( кабелю); нитка; бioл. нитка (ДНК, білка)

2) частина ( проблеми)

3) сюжетна лінія

4) ділянка ( транспортера)
IV [strʒnd] v
1) скручувати, звивати; плести, переплітати; мop. зсукувати ( трос); вплітати

2) розривати ( пасмо троса); розриватися, лопатися ( про пасма троса)

English-Ukrainian dictionary > strand
7 encompass

v

1) оточувати; обносити (стіною тощо)

to encompass with care and attention — оточувати піклуванням і увагою

2) містити (в собі); торкатися (проблеми тощо)

3) обертатися (навколо чогось); їздити (ходити) навколо

to encompass the globe — об'їхати навколо світу

4) перехитрити, обдурити

5) мисл. робити облаву

* * *

v

1) оточувати; обносити ( стіною); обводити ( ровом); оточувати ( увагою); обступати (нaпp., про небезпеку); огортати

2) містити ( в собі), стосуватися

3) aмep. виконати ( завдання), здійснити

4) icт. обертатися ( навколо чого-небудь); ходити навкруги ( чого-небудь)

5) icт. обійти, перехитрити

6) миcл. робити облаву

English-Ukrainian dictionary > encompass
8 encompass

v

1. оточувати; обносити (стіною тощо)

2. містити (в собі); торкатися (проблеми тощо)

- the report encompasses a number of problems в доповіді порушується ряд питань

English-Ukrainian diplomatic dictionary > encompass
9 re-examine

v переглядати (політику тощо); шукати новий підхід (до вирішення проблеми тощо)

English-Ukrainian diplomatic dictionary > re-examine
10 давати простір

(для дії, вирішення проблеми тощо) give latitude

Українсько-англійський юридичний словник > давати простір
11 compromise settlement

компромісне вирішення ( проблеми тощо)

English-Ukrainian law dictionary > compromise settlement
12 compromise solution

компромісне рішення (вирішення) ( проблеми тощо)

English-Ukrainian law dictionary > compromise solution
13 give latitude

давати простір (для дії, вирішення проблеми тощо)

English-Ukrainian law dictionary > give latitude
14 settlement by compromise

компромісне вирішення ( проблеми тощо)

English-Ukrainian law dictionary > settlement by compromise
15 resolution

n

1. резолюція; рішення

2. вирішення, розв'язання (проблеми тощо)

- amended draft resolution проект резолюції з внесеними поправками

- combined draft resolution об'єднаний проект резолюції

- complementary draft resolutions взаємодоповнюючі/ які доповнюють одне одного проекти резолюції

- composite draft resolution узагальнений проект резолюції

- comprehensive draft resolution загальноохоплюючий/ вичерпний проект резолюції

- concise draft resolution короткий/ стислий проект резолюції

- concurrent resolution постанова Конгресу, прийнята окремо обома палатами (закон не є дійсним до підписання президентом, США)

- draft resolution проект резолюції

- final draft resolution остаточний проект резолюції

- joint draft resolution спільний проект резолюції

- narrow draft resolution проект резолюцій, який охоплює вузьке коло питань; вузький за охопленням ряду питань проект резолюцій

- original draft resolution початковий проект резолюції

- revised draft resolution переглянутий/ виправлений проект резолюції

- substitute resolution резолюція замість запропонованої

- resolution of a conflict вирішення/ розв'язання конфлікту

- resolution of dispute вирішення суперечки

- resolution in favour of smth. резолюція на користь чогось

- approval of a draft resolution затвердження/ схвалення проекту резолюції

- implementation of a resolution виконання резолюції

- to abstain on a resolution утриматися при голосуванні за резолюцію

- to accept a resolution приймати резолюцію

- to adopt a resolution приймати резолюцію

- to approve a resolution ухвалити резолюцію

- to carry a resolution приймати резолюцію

- to cast votes upon a draft resolution провести голосування стосовно проекту резолюції

- to commend a draft resolution to the committee передати проект резолюції комісії

- to comply with the resolution діяти відповідно до резолюції, виконувати резолюцію

- to co-sponsor a draft resolution бути співавтором проекту резолюції

- to defy a resolution ігнорувати резолюцію

- to endorse a resolution ухвалити резолюцію

- to introduce a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to merge together several draft resolutions об'єднати декілька проектів резолюції

- to move a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to pass a resolution приймати резолюцію

- to second a resolution підтримувати резолюцію

- to sponsor a draft resolution бути автором проекту резолюції

- to submit a draft resolution винести на розгляд проект резолюції

- to support a resolution підтримувати резолюцію

- to veto a resolution накласти вето на резолюцію

- to water down a resolution пом'якшити/ спростити резолюцію

- General Assembly Resolution 1514 (XV) of 15 December 1960 Резолюція 1514 (XV) Генеральної Асамблеї від 15 грудня 1960 року

- Security Council Resolution 253 (1968) of 29 May, 1968 Резолюція 253 (1968) Ради Безпеки від 29 травня 1968 року

English-Ukrainian diplomatic dictionary > resolution
16 Острозька слов'яно-греко-латинська академія

ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.

Я. Стратій

Філософський енциклопедичний словник > Острозька слов'яно-греко-латинська академія
17 філософія

ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.

В. Шинкарук, П. Йолон

Філософський енциклопедичний словник > філософія
18 етика

ЕТИКА ( від грецьк. ήδοζ - звичай) - 1) філософська дисципліна, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність; 2) система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей. Е. як філософська наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку моральних норм і цінностей та шляхи їх обґрунтування, з'ясовує моральні аспекти людської свідомості, діяльності, спілкування і світоставлення, аналізує мову моралі, значення і функції моральних висловлювань. Як позначення вчень про моральність термін "Е." закріплюється у філософському вжитку від IVct. до н. е. завдяки працям Аристотеля "Нікомахова етика", "Евдемова етика", "Велика етика". За Аристотелем, Е. займає середнє положення між психологією та політикою; разом з останньою вона утворює галузь практичного пізнання (на відміну від пізнання умоглядно-теоретичного, з одного боку, і творчо-виробничого, з іншого). Згодом стоїки розподілили філософію на три основні галузі: логіку, фізику (пізніше метафізику) та Е.; традиція такого розподілу закріпилась у європейській філософській культурі К. ант поєднав підходи Аристотеля та стоїків, пов'язавши практичний розум як основу моральності з ідеєю свободи у її протиставленні світові природних закономірностей. Нове посилення інтересу до осмислення Е. в контексті практичної філософії - у взаємозв'язку з економікою, політикою, філософією права - спостерігаємо в кін. XX ст., зокрема, на базі трансцендентальної прагматики (Апель, Габермас та ін.). Водночас упродовж усієї історії Е. істотним був зв'язок з філософською антропологією. Іноді Е. поставала як прямий висновок з останньої (Г'юм, франц. просвітники), інколи - як її складова частина, що впливає на характер цілого (Фоєрбах, Гелен, Фромм), в інших випадках - як перенесення її істотної проблематики у сферу практичного самовизначення суб'єкта (К'єркегор та ін.). Структура етичного знання визначається наявністю в ньому таких основних підрозділів: а) описова, або дескриптивна, Е., що опікується дослідженням реальних феноменів моральності в їхньому історичному, соціальному, етнічному та іншому контекстах; б) нормативна Е., яка концептуалізує нормативно-ціннісний підхід до моральності, досліджує проблеми регуляції поведінки, кодифікує й систематизує приписи моралі; в) власне філософсько-методологічна теорія моралі, яку в XX ст. іноді визначають як метаетику (переважно стосовно тих її розділів, що пов'язані з аналізом мови моралі, дослідженням значення моральних термінів і суджень). Розрізняють також загальну і прикладну Е. (зокрема, професійну); макроетику, що обіймає норми і принципи, здатні до універсалізації, й Е. локальних спільнот (зокрема, етноетику), яка являє собою концептуалізацію відповідних партикулярних систем субстанційної моральності. Напрями в Е. визначаються як за характером осмислення основних етичних проблем, так і за способом обґрунтування моралі загалом. За першим критерієм в Е. вичленовуються такі напрями, як евдемонізм, що кладе в основу осмислення моральних явищ принцип щастя; гедонізм, який подібним чином спирається на принцип насолоди; утилітаризм, що виходить з ідеї корисності; перфекціонізм, що утверджує досконалість як вищий критерій моральних цінностей та ін. Деонтологія етична висуває на передній план модальність належного, тоді як аксіологія розглядає моральні проблеми у перспективі цінностей тощо. За способом обґрунтування моралі виділяють теологічну Е., що базується на авторитеті Св. письма; автономну Е., що прагне обґрунтувати мораль, виходячи з її власних даних; соціально-апробативну Е. (Дюркгейм, Леві-Брюльта ін.), яка виводить свідомість обов'язку з суспільних очікувань і вимог; екзистенційну; феноменологічну; психоаналітичну; комунікативно-дискурсивну Е. та ін. Проблемно-тематичний спектр етичної думки охоплює: а) проблеми власне моралі як певної нормативно-ціннісної системи; б) проблеми моральності як галузі практичних стосунків, звичаїв, вчинків; в) проблеми смисложиттєвого пошуку і внутрішнього самовизначення людини К. онкретна тематика філософської Е. зазнає істотних змін в історичному процесі. Так, в античній Е. головна увага приділялася етичним чеснотам і шляхам морального вдосконалення людського індивіда; в релігійній культурі Середньовіччя на передній план виступають проблеми внутрішнього душевного життя людини, свободи волі і Божественної предестинації, вибору між добром і злом. В епоху Ренесансу утверджується Е. й ідеологія гуманізму, яка відводить особистості вищий щабель в ієрархії цінностей, висуває ідеал її всебічного і гармонійного розвитку, водночас засвідчуючи амбівалентність і драматизм суто індивідуального самоствердження. Доба Реформації і Новий час формують етичні підвалини активної людської діяльності, зокрема у господарсько-виробничій сфері; актуалізуються проблеми етичного осмислення суспільного життя й відносин. Е. XX ст. усвідомлює засади і проблематику інтерсуб'єктивності, утверджує принципову цінність життя як такого і разом з тим кожної людської індивідуальності в її наявному бутті, обстоює свободу і права людини С. учасні умови порушують низку гострих етичних проблем. Зростання технологічного потенціалу людства вимагає дієвого етичного осмислення всієї сукупності стосунків людини із світом Ф. ормується екологічна Е. Трансформаційні процеси у посттоталітарних країнах породжують потребу в новому осмисленні взаємин Е. й політики, зорієнтованому на відкрите демократичне суспільство. Розвиток науки, техніки і культури започатковує нові проблеми також у конкретних галузях прикладної Е., як-от педагогічна, наукова, підприємницька, лікарська Е., веде до появи нових етичних дисциплін (див. біоетика).

В. Малахов

Філософський енциклопедичний словник > етика
19 методологія науки

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

П. Йолон

Філософський енциклопедичний словник > методологія науки
20 контекст

КОНТЕКСТ - у найширшому значенні - сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. У випадку словесних знаків (будь-яких висловів та текстів) розрізняють лінгвістичний та позалінгвістичний (ситуативний) К. Лінгвістичний К. - це текст, який оточує будь-який вислів (слово, фразу, частину тексту), що впливає на значення даного вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то і таке значення, то мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвістичний (ситуативний) К. - це сукупність деяких обставин, від яких залежить значення деякого вислову чи тексту. Сьогодні до цих обставин відносять різного роду неартикульовані передумови, традиції, конвенції, мову тощо Ж. ест, як деякий знак, набуває значення тільки з урахуванням сукупності обставин (ситуації), за яких хтось вказує на щось. Сенс окремих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв'язку зі зміною суспільно-історичної ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою "вписаністю" в дану суспільно-історичну ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його "деконтекстуалізації" і наступної його "реконтекстуалізації", тобто такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту "працювати" в новій суспільно-історичній ситуації (як цей процес описав Рикер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв'язання теоретичної проблеми не залежить безпосередньо від ситуативного К. (якщо це розв'язання не стає практичною проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теоретична проблема не була розв'язана, це оцінюють як досягнення Р. озв'язання практичної проблеми суворо прив'язане до певної практичної ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв'язання практичної проблеми часто означає нерозв'язання проблеми взагалі Щ. оправда, різні практичні завдання мають неоднаковий "запас" часу для свого розв'язання: широкомасштабні суспільні реформи, як правило, розраховані на деяку історичну перспективу, тобто на ширший діапазон часу (одначе зволікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх потім важко компенсувати). Увага філософів до К. зросла у зв'язку з т. зв. лінгвістичним поворотом у філософії та інтенсивним розвитком семіотичних досліджень. Сьогодні загальноприйнятим стало поняття контекстуального визначення терміна (на відміну від класичних способів визначення), впроваджене почасти завдяки операціоналізму. У філософії XX ст. з'явився особливий напрям під назвою "контекстуалізм", який визнає вирішальну роль лінгвістичного, суспільно-історичного та культурного К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > контекст

Страницы

См. также в других словарях:

постановка — и, ж. 1) Здійснення, організація, розгортання якої небудь роботи, діяльності тощо. || перев. у сполуч. зі сл. питання, проблема і т. ін. Спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо. ••… … Український тлумачний словник
стіл — I стола/ і сто/лу, ч. 1) Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками). •• Операці/йний стіл мед. спеціально обладнана платформа, на яку кладуть хворого для проведення хірургічної операції.… … Український тлумачний словник
Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… … Гірничий енциклопедичний словник
вихідний — а/, е/. 1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов язаний з виходом (у 4 знач.). •• Вихідна/ допомо/га грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна/ шку/рка мисл.… … Український тлумачний словник
вузол — I зла/, ч. 1) Місце, де зв язано кінці чого небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. •• Морськи/й ву/зол загальна назва різних петель і способів зав язування линв. 2) перен. Складне сплетіння, з єднання чого небудь; збіг якихось… … Український тлумачний словник
інтерлінгвістика — и, ж. Розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов язані зі створенням та функціонуванням різних допоміжних мов (міжнародних, машинних тощо) … Український тлумачний словник
Літери и та і в іншомовних загальних назвах — Чинний Український правопис (Київ, 1997, с. 101) до правила про правопис літери і в іншомовних словах подає такий виняток до правила «дев ятки»: «З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
вразливість — вразли/вість, род. вразливості це здатність комп ютерних систем до збоїв, спричинених зовнішнім впливом (програми, що атакують, хакери тощо) чи внутрішніми недоліками (недосконалість програмного коду). Зменшення вразливості вирішується шляхом… … Фізико-технічний словник-мінімум
глобальне моделювання — системний аналіз довготермінових процесів світового розвитку на основі використання економіко математичних засобів і комп’ютерних розрахунків. Потреба у поглибленому вивченні таких процесів із застосуваннях найпотужніших аналітичних засобів… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
фізика землі — (Г. у вузькому значенні слова) являє комплекс наук, що вивчають будову та еволюцію т. зв. твердої Землі, її склад, властивості, процеси в надрах і інш. У залежності від предмета дослідження у фізиці Землі виділяють самост. великі розділи:… … Гірничий енциклопедичний словник
екологія — экология ecology Ökologie розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин організмів з середовищем, в якому вони живуть, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери). Основи… … Гірничий енциклопедичний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(проблеми тощо)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(проблеми тощо)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: